Кейс із практики ведення бухгалтерського та податкового обліку
Чи виникає об’єкт для нарахування ПДВ, ПДФО та військового збору при видачі співробітникам підприємства фірмового (брендованого) одягу з логотипом нашого підприємства та/або наших торгівельних марок?
На наш погляд, фірмовий одяг – це одяг, що містить будь-який знак (знаки), який дає змогу ідентифікувати його з підприємством або товарами (роботами послугами), які ним виготовляться та/або продаються.
До таких знаків можуть бути віднесені:
- символіка підприємства
- товарний знак
- торгівельна марка
- корпоративні кольори тощо.
Відповідно, носіння співробітниками підприємства такого фірмового одягу підпадає, на наше переконання, під визначення «реклами», якою згідно з ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР є «інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару». Таким чином, витрати на виготовлення (придбання) та подальше використання працівниками підприємства даного фірмового одягу цілком можуть розглядатися як «витрати на рекламу та просування товарів».
Які визначення прописати у нормативно-розпорядчих документах
Для того щоб витрати на фірмовий одяг можливо було віднести до «витрат на рекламу та просування товарів», бажано чітко прописати у нормативно-розпорядчих документах підприємства наступні визначення:
- Обов’язки певних категорій працівників використовувати протягом робочого часу виключно фірмовий одяг (це може бути відображено, наприклад, у колективному договорі, трудовій угоді, посадовій інструкції тощо).
- Коло осіб, яким буде видаватися фірмовий одяг.
- Визначення дизайну одягу.
- Строки служби та норми видачі.
- Умови повернення даного фірмового одягу.
Оскільки наявність даної інформації у внутрішніх документах підприємства свідчитиме про те, що видача фірмового одягу зумовлена виконанням працівником трудових функцій за його трудовим договором (контрактом) або передбачена нормами колективного договору (посадовою інструкцією) та документально зафіксована, і такий одяг не передається у власність працівникові та підлягає поверненню, вартість цього фірмового одягу відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ не буде визнаватися додатковим благом працівника. Тому, й об’єкт для нарахування ПДФО та ВЗ за даними операціями також не виникатиме.
Чи виникає при цьому об’єкт для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ?
Відповідно до пп.14.1.191 ПКУ постачання товарів – це «будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду». Зважаючи на це, підстав для виникнення об’єкту для нарахування ПЗ з ПДВ ми по подібним операціям також не вбачаємо (в першу чергу, через відсутність передачі такого фірмового одягу у власність фізичної особи, а також через необхідність (а не право) користування ним у процесі виконання працівником своїх посадових функцій).
У іншому разі можна було б намагатися «штучно створювати» об’єкт для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ і за будь-якими іншими операціями з передачі підприємством у користування працівнику тих чи інших ТМЦ – різноманітних приладів та механізмів, сировини для її подальшої переробки.
Можливо вам також буде цікаво прочитати матеріали про брендування корпоративних автомобілів та про податки при роздачі співробітникам продуктових наборів.
