Харчова продукція власного виробництва для співробітників: що з податками

Кейс із аудиторської практики

Один із наших клієнтів звернувся до нас з наступним питанням:

Наша компанія на регулярній основі планує пригощати харчовою продукцією власного виробництва усіх своїх співробітників. Наприклад, сьогоднія роздали по 1 ящику даної продукції в зв’язку з Днем працівників харчової промисловості. В подальшому продукція власного виробництва буде роздаватися співробітникам і у дні інших свят. Ми плануємо в якості обгрунтування подібних роздач видати наказ по підприємству «За досягнення значних показників за результатами 1 півріччя та з нагоди святкування Дня працівників харчової промисловості співробітників компанії харчовим набором…..».

Питання: Чи можемо ми по подібним операціям не нараховувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ?

Ми вважаємо, що в даній ситуації є шанси скористатися нормами пп. 165.1.39 ПКУ. При цьому для того, щоб ці шанси спробувати підвищити до прийнятного рівня, критично важливим, на наше переконання, є надання харчовим наборам, які роздаватимуться, статусу саме «подарунку» – причому, подарунку, не пов’язаного з виконанням співробітником своїх трудових обов’язків.

На наш погляд, у цій ситуації слід звернути увагу на такі аспекти:

1. Пп.165.1.39 (як і вся ст. 165) ПКУ може бути застосовано лише у випадку, якщо ми маємо справу з дод. благом (див. п. 164.2.17 ПКУ – «дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: …»). Тобто, якщо та чи інша безоплатна роздача співробітникам ТМЦ підпадатиме під визначення «зарплати», то у відповідності до пп.164.2.1 ПКУ така роздача буде об’єктом для нарахування ПДФО (а також автоматично – ЄСВ та військового збору (далі – ВЗ)) – скористатися нормами пп. 165.1.39 ПКУ ми у такому випадку не зможемо.
2. Визначення «заробітної плати» для цілей ПДФО наведено в пп.14.1 48 ПКУ – «основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом».
3. Традиційно, розшифровку понять «основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат» ми шукаємо в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій Наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004р. (далі – Інструкція).
4. У відповідності до пп.2.2.2 Інструкції, до фонду дод. зарплати відносяться в тому числі й «винагороди, що носять систематичний характер».
5. Відповідно до пп.2.3.2 Інструкції, до «інших заохочувальних та компенсаційних виплат» відносяться, зокрема, «одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формах)».

Як зробити так, щоб у податківців було менше підстав віднести харчові набори до “заробітної плати”

Тому для того, щоб у податківців було якомога менше підстав стверджувати, що роздані співробітникам харчові набори підпадають під визначення “заробітної плати”, ми б рекомендували у відповідних наказах врахувати наступні нюанси:

1. Намагатися не робити акцент на тому, що дані харчові набори видаються співробітникам «за досягнення значних показників за результатами 1 півріччя» – такі формулювання, на наше переконання, як раз і демонструють, що дані ТМЦ були видані співробітникам як «винагороди, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій» (особливо, враховуючи той факт, що ви плануєте роздавати такі ТМЦ на регулярній основі). Відповідно, може «спрацювати» п.2.2.2 Інструкції.
2. Також нам видається не надто доречною ідеєю використовувати в даному наказі формулювання «з нагоди святкування Дня працівників харчової промисловості» – на наш погляд, податківці можуть розгледіти в цьому «видачу заохочення до ювілейних та пам’ятних дат» (п.2.3.2 Інструкції).
3. Ну і крім цього, «червоною ганчіркою» для податківців може стати й слово «співробітники» в Вашому наказі – це також може бути розцінено ними як «виплата винагороди в рамках виконання фіз. особами своїх трудових фукнцій».

Враховуючи вищевикладене, ми б рекомендували розглянути варіант використання в наказах на роздачу харчових наборів формулювань приблизно такого змісту:

1. Роздати в якості подарунка пивні набори (у складі …) наступним фізичним особам: Іванов Іван ІвановичПетро Петро Петрович…
2. Оподатування даних подарунків провести відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням пп. 165.1.9 ПКУ.

Що потрібно врахувати при визначенні допустимої суми “неоподатковуваного ліміту”

При визначенні максимально допустимої суми “неоподатковуваного ліміту” за пп. 165.1.39 ПКУ слід врахувати наступне:

• базова сума подарунку має визначатися за “звичайними цінами” (див. пп.164.5 ПКУ) – на наш погляд, це означає, що можливою базою для нарахування ПДФО та ВЗ слід вважати не “відпускну ціну з заводу” чи собівартість відповідної харчової продукції, а саме середню відпускну ціну такої продукції в роздріб (тобто, з урахуванням націнки роздрібної мережі, ПДВ і т.п.)
• у випадку перевищення базової суми подарунку над “неоподатковуваним лімітом” сума ПДФО має визначатися з застосуванням до неї так званого “натурального коефіцієнта” (по ВЗ – без).

Але деякі консультанти вважають інакше

Деякі консультанти вважають, що “для цілей нарахування ЄСВ подарунки у натуральній і грошовій формах, видані працівникам підприємства, є заробітною платою“, ознайомитись з данною позицією можна за посиланням. Тобто, на їх переконання, навіть якщо по подарункам ПДФО та ВЗ нараховувати й не треба, то ЄСВ все одно прийдеться нарахувати.

Якщо вам потрібні податкові консультації чи ви плануєте проведення податкового аудиту, будь ласка, звертайтесь, ми з радістю вам допоможемо.