Оподаткування виплат фізичним особам-нерезидентам

7 min read

У юридичних осіб (як комерційних підприємств, так і неприбуткових організацій) іноді виникає необхідність в залученні фізичних осіб-нерезидентів для надання ними певних професійних послуг – наприклад, послуг тренерів, лекторів, редакторів статей, дизайнерів макетів і т.п. Як правило, з такими фізичними особами укладаються відповідні договори та підписуються акти приймання-передачі послуг. У зв’язку з цим у деяких наших клієнтів виникають запитання стосовно того, як необхідно оподатковувати такі виплати фізичним особам-нерезидентам (і чи потрібно їх оподатковувати взагалі).

На наш погляд, такі угоди з нерезидентами за своєю суттю є звичайними угодами цивільно-правового характеру в розумінні Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Тому, при визначенні особливостей оподаткування придбання платниками податків послуг за такими договорами до них треба застосовувати норми чинного законодавства як до звичайних угод ЦПХ (в усякому разі, нам не вдалося в ЦКУ знайти жодних виключень стосовно застосування його норм до цивільно-правових відносин з нерезидентами). Це означає, що по таким операціям у відповідності з розділами 4 та 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – отримувачі таких послуг є податковими агентами та зобов’язані утримати та перерахувати в бюджет ПДФО та військовий збір – 18% та 1,5% відповідно. Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 та ч. 5 статті 8 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ при нарахуванні доходів фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами слід нараховувати єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) за ставкою 22% (знову ж таки, даний закон також не передбачає будь-яких виключень для фізичних осіб – нерезидентів). Варто зазначити, що аналогічної думки дотримуються і податківці – див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2015 р. № 18007/10/26-15-17-01-12.

Тут може виникнути питання стосовно можливості/неможливості застосування норм конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. На наш погляд, скористатися відповідними конвенціями за подібними операціями можливо, однак з деякими нюансами. Переважна більшість таких конвенцій дійсно надає резидентам України право не оподатковувати доходи фізичних осіб-нерезидентів ПДФО (або ж оподатковувати їх за пільговою ставкою). Однак, що стосується ЄСВ та військового збору, норми таких конвенцій, на наш погляд, не можуть бути застосовані (оскільки ЄСВ та військовий збір не є «подібними або по суті аналогічними» до ПДФО чи будь-якого іншого податку/збору, зазначених в типових конвенціях про уникнення подвійного оподаткування). Ну і, звичайно ж, не варто забувати про те, що норми відповідних конвенцій можуть бути застосовані лише за умови повного дотримання усіх вимог п. 103.4 ПКУ (надання нерезидентами довідок з підтвердженням їх «нерезидентського статусу») та п. 170.10.3 ПКУ («під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів»).

Окрім цього, не варто також забувати й про можливе виникнення об’єкту оподаткування подібних операцій ПДВ (у випадку, якщо місцем надання даних послуг відповідно до ст. 186 ПКУ буде митна територія України) – це питання було детально розглянуто в одній з наших попередніх статей.

Директор Аудиторського напрямку
Сертифікований аудитор
Сафінський Віктор

Поділитися:

Інші новини

Меню