При веденні обліку необоротних активів підприємства можуть зіткнутися з ситуацією, коли на балансі є основний засіб, первісна вартість якого дорівнює сумі зносу. Але незважаючи на те, що термін експлуатації даного активу закінчився, він може бути придатний для подальшого використання. Оскільки, в обліку ви можете самостійно визначати період, протягом якого буде використовуватися той чи інший основний засіб, (при цьому зазвичай беруться до уваги мінімально допустимі строки встановлені законодавством згідно п. 26 П(С)БО 7), то реальний термін експлуатації такого об’єкту може бути довшим. В такому випадку, організація може мати придатний для використання основний засіб, але в обліку він повністю замортизований. Отже, з’являється запитання: Як правильно відображати в обліку такий актив?
Далі розглянемо один із варіантів дій при виявленні повністю замортизованого активу в обліку. Як зазначено в п. 16 П(С)БО 7, підприємство може здійснити переоцінку активу, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої на дату балансу. З цього ми робимо висновок, що організація може, але не зобов’язана дооцінювати об’єкт з нульовою залишковою вартістю. До того ж, утримання такого основного засобу на балансі підприємства не суперечить нормам П(С)БО 7. Адже, об’єкти, які продовжують використовуватися компанією та залишкова вартість яких дорівнює нулю, підлягають лише кількісному обліку.
Якщо ви все ж наважитесь провести такий вельми трудомісткий процес, як переоцінка основних засобів, нагадаємо, що для цього потрібно визначити критерій суттєвості. Як рекомендує Мінфін, поріг суттєвості може встановлюватись: 1 відсоток від чистого прибутку (збитку) компанії (п. 34 Методичні рекомендації № 561), або 10 відсотків відхилення залишкової від справедливої вартості основних засобів (п. 34 Методичні рекомендації № 561).
Втім, компанія може самостійно встановити критерій суттєвості. При цьому, потрібно подбати про відповідним чином складений наказ про облікову політику підприємства та наказ керівника про проведення переоцінки, в ньому, приміром, потрібно вказати групу основних засобів та дату проведення їх переоцінки.
Також, з нашої точки зору, для переоцінки активу доведеться витратити певну суму коштів і затратити час на пошук компанії, яка здатна провести експертну оцінку необоротних активів. Про це свідчить ст. 7 Закону № 2658, в якій зазначено, що для визначення справедливої вартості активів необхідно залучати професійного оцінювача. Якщо ж ви здійсните переоцінку основних засобів власними силами, вона буде недійсною (ст. 8 Закону № 2658). Крім того, при самостійній оцінці можна випадково занизити базу оподаткування, скажімо, з податку на прибуток, а в деяких випадках і ПДВ. У цьому разі при перевірці буде нараховано штраф та пеню (ст. 123 та 129 ПКУ).
Ще одним негативним моментом здійснення переоцінки є те, що при остаточному рішенні про її проведення для одного основного засобу, ви будете вимушені переоцінити всі об’єкти тієї ж групи. Більше того, процедуру переоцінки потрібно буде проводити регулярно, так щоб залишкова вартість переоцінених активів істотно не відрізнятися від їх справедливої (п. 16 П(С)БО 7).
Позитивним моментом переоцінки основних засобів, є те, що її проведення збільшить вартість активів та розмір капіталу в дооцінках, який є частиною власного капіталу. Це призведе до підвищення зацікавленості інвесторів та кредиторів.
Вплив переоцінки на облік податків
Фінансовий результат може коригуватися на різниці, які з’являються при нарахуванні зносу основних засобів, та знижуються, на суму їх дооцінки у межах віднесених до витрат уцінки в минулому згідно законодавства (п. 138.2 ПКУ).
У випадку, якщо в минулих періодах не було проведено уцінку, фін. результат на суму дооцінки не збільшується.
Отже, дооцінка активів буде відображатись в складі капіталу в дооцінках та не буде впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток, якщо вона проводиться вперше. Подальші дооцінки будуть впливати на фін. результат до оподаткування, але при умові якщо проведено уцінки в минулому.
Щодо впливу дооцінки на ПДВ, то в ст. 185 ПКУ зазначено, що об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів, а діяльність, пов’язана з дооцінкою основних засобів, до таких не відноситься. Тому, податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.
Але попереджаємо, що іноді проведення переоцінки може впливати на облік ПДВ. Для прикладу, якщо було проведено переоцінку основного засобу, то у разі його продажу база оподаткування ПДВ повинна визначатись з урахуванням переоцінки (ст. 188 ПКУ).
Також, вважаємо за необхідне відмітити, якщо термін експлуатації активу сплив, а об’єкт продовжує приносити економічні вигоди, крім проведення дооцінки, можна збільшувати період корисного використання такого активу (п. 25 ПБО 7). Даний підхід називається кількісним обліком, адже фактично об’єкти не впливають на визначення фін. результату, але при цьому продовжують брати участь у діяльності підприємства.
Отже, строк експлуатації основного засобу може бути переглянутий для зниження витрат у фінансовій звітності, збільшення чистих активів підприємства та з інших причин відповідно до рішення керівника підприємства. Зміна періоду використання об’єкта має бути підтверджена документально, наприклад, наказом по підприємству.
Після встановлення нового терміну експлуатації об’єкта з «нульовою» залишковою вартістю, амортизація в подальшому не буде нараховуватися, а нарахована в минулому – перерахунку не підлягає. Це пояснюється тим, що такі коригування є зміною облікових оцінок, які впливають на фін. результат звітного та майбутніх періодів (п. 8 П(С)БО 6).
Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що ви маєте право самостійно приймати рішення про дооцінку повністю замортизованого активу, оскільки його утримання на балансі не суперечить нормам законодавства. У випадку проведення дооцінки ви можете розраховувати на позитивний податковий ефект, однак, якщо ваше підприємство застосовує податкові різниці, економічного ефекту не виявиться.
Бухгалтер
Гнесь Оксана
