Придбання НУО послуг с ПДВ

7 min read

В процесі аудиту загальної та / або проектної фінансової звітності неприбуткових організацій (далі – НУО) ми дуже часто зустрічаємо операції з придбання такими організаціями різних послуг (консультаційних, юридичних, послуг з перекладу, рекламних, організації проведення семінарів і т.п.) у нерезидентів (причому, не тільки юридичних, але також і фізичних осіб). Оскільки місцем поставки таких послуг відповідно до п.186.2 та п.186.3 ПКУ є територія України, такі послуги відповідно до абз. Б) п.185.1 та п.208.2 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому практично завжди для бухгалтерів НУО це є відкриттям (оскільки всі вони, як правило, вважають, що якщо НУО не є платником ПДВ, то у нього і не може бути в принципі операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ). Ознайомившись з результатами аудиту, бухгалтера НУО задають цілком резонне питання: «Як це можна виправити?», «Які штрафи нам потрібно сплатити, крім самого ПДВ?», «Як подати в ДФС уточнюючий розрахунок?» і т.п. На перший погляд, нічого складного в цьому бути не може – необхідно просто подати до податкового органу відповідний документ і сплатити суму ПДВ разом зі штрафами і пенею. Однак, насправді в ситуації з НУО все далеко не так просто (як з подачею документів в ДПІ, так і з розрахунком можливих штрафів, які НУО зобов’язана сплатити за невчасне декларування та сплату до бюджету податкових зобов’язань). Отже, спробуємо з усім цим розібратися …

За загальним правилом, в ситуації з несвоєчасною сплатою до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ потрібно керуватися нормами п. 126 1 ПКУ – стаття 126 «Порушення правил сплати (перерахування) податків» є єдиною статтею в ПКУ, в якій викладено наслідки (санкції) для юр . особи в разі несвоєчасної сплати ним податкових зобов’язань (при цьому п.126.2 та п.126.3 цієї статті не можуть бути застосовні в нашому випадку). Однак у нас ситуація ускладнюється тим, що НУО не є платником ПДВ (і, відповідно, не подавала декларацій по ПДВ за попередні періоди). Буквальне прочитання п.126.1 ПКУ, на нашу думку, говорить про те, що дана норма може застосовуватися тільки в разі несвоєчасної сплати в бюджет «узгодженої суми грошового зобов’язання» – тобто, суми податкового зобов’язання, задекларованого неприбутковою організацією в поданій в органи ДФС декларації з ПДВ (додатково див. п.54.1 ПКУ) або іншому звітному документі (див. нижче). Оскільки у випадку з НУО зобов’язання по ПДВ за попередній податковий період не декларували, ми навряд чи можемо говорити про наявність «узгодженої суми грошового зобов’язання».

У нашому ж випадку ми швидше можемо говорити про можливе застосування норм третього абзацу п.50.1 ПКУ – нарахування штрафу в розмірі 5% від суми заниження податкового зобов’язання з ПДВ за попередні податкові періоди (місяці, в яких НУО здійснювала операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ). Але, з іншого боку, з технічної точки зору це зробити буде навряд чи можливо (причина – бухгалтеру НУО потрібно буде подати уточнюючий розрахунок до декларацій за відповідні попередні податкові періоди, які, звичайно ж, бухгалтером НУО в ДФС не подавались). При цьому неприбутковою організацією (як неплатником ПДВ) і не могла бути подана ні декларація, ні уточнюючий розрахунок до неї – відповідно до п.208.4 ПКУ такої організації потрібно було подавати спеціальний звітний документ «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України» (див. Наказ МФУ № 159/28289 від 28.01.2016г.). І що найсумніше – шаблоном цього документа навіть не передбачені графи «уточнюючий розрахунок», «звітний період, що уточнюється» і т.п.

Тому, з огляду на все вищевикладене, в даній ситуації ми рекомендуємо наступне:

  • Заповнити та подати в ГФС за місцем реєстрації НУО «Розрахунки податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України» за ті місяці, в яких неприбуткова організація мала оподатковувані операції, з відображенням у них суми податкових зобов’язань за відповідні звітні періоди,
  • Після цього очікувати можливого напрямку неприбуткової організації поштою податкових повідомлень про накладення штрафних санкцій за несвоєчасну подачу даних документів за відповідні податкові періоди (170 грн. або 1020 грн. Відповідно до п.120.1 ПКУ). Як один з потенційно можливих (хоча і малоймовірних) варіантів – ДФС може направити неприбуткової організації податкове повідомлення-рішення про необхідність сплати 5%-вого штрафу відповідно до п.50.1 ПКУ,
  • У разі отримання зазначених у попередньому пункті податкових повідомлень-рішень – сплатити зазначені в таких документах штрафні санкції в передбачені чинним законодавством терміни.

Однак, все це можна починати робити тільки після того, коли буде повна впевненість в тому, що фактично здійснені раніше неприбутковою організацією операції з нерезидентами дійсно можуть відповідно до ПКУ класифікуватися як операції з «місцем поставки на території України». З огляду на наявність в ПКУ великої кількості всіляких застережень / виключень / умов і т.п., зробити це правильно далеко не завжди просто. Фахівці нашої компанії з радістю допоможуть Вам визначити, чи є у Вашій організації подібні операції, після чого зможуть запропонувати Вам чіткий покроковий план дій для виправлення ситуації.

Директор Аудиторського напрямку
Сертифікований аудитор
Сафінський Віктор

Поділитися:

Інші новини

Меню