РРО для ФОП 2022

РРО для ФОП у 2022 році: хто повинен встановлювати, які передбачені штрафи та як їх оскаржити

11 min read

Головне про РРО для ФОП у 2022 році: штрафи та їх оскарження

З 1 січня 2022 року згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку 2-4 груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

І, хоча всі до останнього сподівались на відстрочення виконання цієї вимоги чи внесення змін до ПКУ чи Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95 (Далі – Закон №265/95), однак застосування РРО залишилось неминучим.

Такі нововведення сприймаються ФОПами не надто позитивно. Багато хто нарікає на значні витрати, пов‘язані з придбанням та обслуговуванням РРО/ПРРО, хтось висловлює невдоволення необхідністю навчати персонал чи особисто освоювати використання реєстраторів. Та, у будь-якому випадку, доведеться прийняти той факт, що використання РРО/ПРРО є неминучим. Варто зазначити, що наразі вже існує безліч пропозицій спеціалізованих компаній із установки та експлуатації реєстраторів на найвигідніших умовах.

У цій статті ми хочемо вам детально розповісти:

  • Які ФОПи зобов’язані встановити РРО/ПРРО
  • Чи зобов‘язані ФОПи – платники єдиного податку встановлювати РРО/ПРРО
  • При яких платежах ФОП має обов’язково застосовувати РРО
  • Які будуть штрафи для ФОП за відсутність РРО та недотримання встановлених вимог
  • Хто може проводити у ФОПів перевірки дотримання вимог щодо встановлення та використання РРО/ПРРО
  • Які можуть бути підстави для проведення позапланової податкової перевірки щодо РРО у ФОП
  • Які документи мають бути видані ФОП за результатами перевірки
  • Де і як ФОП можна оскаржувати штрафи щодо РРО

Які ФОПи зобов’язані встановити РРО у 2022 році

Відповідно до ст.3 Закону №265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (в тому числі, з використанням мережі Інтернет) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Виходячи з цього, фактично всі суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів та/або надають послуги, зобов’язані встановити РРО або ПРРО.
Однак, закон містить виключення, щодо окремих видів діяльності, здійснення яких не потребує використання РРО та/або ПРРО, що закріплені у ст. 9 Закону.

Чи зобов‘язані ФОПи – платники єдиного податку встановлювати РРО/ПРРО

Пунктом 6 ст.9 Закону №265/95 встановлено, що РРО та/або ПРРО, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) ФОПами – платниками єдиного податку, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України, тобто, платниками єдиного податку першої групи (відповідно до п. 296.10 статті 296 ПКУ).

Щодо платників єдиного податку 2-4 груп, то для них діють виключення, передбачені ст. 10 Закону №265/95, що дозволяють здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг без застосування РРО та/або ПРРО, однак, з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Перелік окремих форм та умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій закріплено у Постанові КМУ Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 23 серпня 2000 р. № 1336.

При яких платежах ФОП має обов’язково застосовувати РРО, а при яких – ні

РРО не застосовується у наступних випадках:

  • при безготівковому розрахунку через IBAN
  • при розрахунках через касу банку
  • при розрахунках через платіжний термінал самообслуговування – ПТКС банку (готівка та ЕПЗ картка)
  • при оплаті інтернет-послуг без фізичного контакту продавця та покупця.

РРО необхідні у всіх інших розрахункових операціях:

  • при оплаті готівкою
  • при оплаті карткою через банківський POS-термінал
  • при оплаті через платіжний термінал самообслуговування не банківської установи – наприклад – iBox
  • пр оплаті картою через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад 24/7 тощо.

Коротеньке на 7 хв та корисне відео про РРО для ФОП та можливі штрафи можна переглянути на нашому youtube-каналі “Бізнесуй”.

Які будуть штрафи для ФОП за відсутність РРО та недотримання встановлених вимог

До основних порушень при веденні РРО/ПРРО відносяться:

  • проведення розрахункових операцій за товари або послуги з використанням РРО чи ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг
  • у випадку непроведення розрахункових операцій через РРО або ПРРО з фіскальним режимом роботи = невпровадження
  • невидача належно оформленого розрахункового документа клієнту в паперовій чи електронній формі
  • проведення такої розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті суб’єкта господарювання.

За такі порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО ( п.1 ст.17 Закону №265/95) застосовуються наступні фінансові санкції:

  1. У розмірі 100% від вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше.
  2. 150 відсотків – за кожне наступне вчинене порушення.

За здійснення розрахункових операцій без використання/використання незареєстрованих належним чином РРО/ПРРО пунктом 3 ст.17 Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 50 нмдг, що становить 850 грн.

Повний перелік порушень та штрафних санкцій можна знайти у ст. 17 Закону Закону №265/95.

Хто може проводити у ФОП перевірки на дотримання вимог щодо встановлення та використання РРО/ПРРО

Відповідно до ст.15 Закону контролюючі органи здійснюють контроль за додержанням ФОПами проведення розрахунків за товари (послуги) шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.
Також положеннями ст.17 передбачено низку інших порушень та відповідних штрафних санкцій для суб’єктів господарювання.

До кінця карантину діє мораторій, тобто відстрочення на проведення перевірок – на даний момент до 31 березня 2022 року. Цим строком можна скористатися, щоб встановити РРО і почати його застосовувати.

Але на практиці, незважаючи на цей Закон, податківці все одно проводять планові та документальні позапланові перевірки, керуючись Постановою КМУ від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (Постанова № 89).

При розгляді справ щодо оскарження платниками податків наказів про призначення податкових перевірок, суди все частіше стають на бік платників податків, скасовуючи такі накази з огляду на те, що Постанова № 89 суперечить ПКУ, положення якого мають вищу юридичну силу.

Які можуть бути підстави для проведення позапланової податкової перевірки щодо використання РРО/ПРРО у ФОП

Вичерпні підстави та порядок проведення перевірок встановлений ПКУ. Підставами для проведення позапланової перевірки щодо РРО/ПРРО можуть бути:

  • неподання звітності з РРО/ПРРО взагалі, або подання «нульового Z-звіту» (ПКУ, ст. 80.2.4)
  • відсутність POS-терміналу для розрахунку картками
  • письмове звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій.

Які документи отримує ФОП за результатами перевірки

За результатами перевірок, ФОПам видається:

  1. Акт – в разі виявлення порушень.
  2. Довідка – у разі відсутності порушень.

Відповідний документ підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків.

Акт перевірки є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення (ППР), тому платник податків має право протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, подати до податкового органу, який проводив перевірку, заперечення, додаткові документи та пояснення, які підтверджують відсутність його вини або ж пом’якшують відповідальність чи звільняють від неї.

Після цього приймається ППР, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань, і яке вже може бути оскаржене.

Як ФОП може оскаржити результати податкової перевірки

Оскаржити результати перевірки (ППР) можна декількома шляхами.

Перший – у адміністративному досудовому порядку.

Це має бути скарга до органу вищого рівня. Наприклад, якщо ППР надіслала міська державна податкова інспекція, то оскаржувати треба у Центральному апараті ДПС – Департаменті адміністративного оскарження.

Скарга в адміністративному порядку подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Другий шлях – у судовому порядку.

У будь-якому випадку, навіть при незгоді з податківцями варто підписати акт перевірки, із застереженнями, якщо є зауваження щодо змісту акту, або ж вказати у кінці акту, що «цим підписом підтверджуємо факт отримання копії акту, заперечення будуть подані у порядку, передбаченому чинним законодавством».

Ні в якому разі не залишати місце вашого підпису порожнім,або просто підписувати акт без ніяких застережень (що може свідчити про згоду з викладеним у ньому). Це необхідно для того, щоб в майбутньому був шанс оскаржити ППР, яке буде винесе на основі акту.

У які строки ФОП може звертатися до суду

До суду можна подати як після відмови в задоволенні скарги в адміністративному порядку, так і одразу без адміністративного оскарження.

При зверненні до суду важливо враховувати вимоги щодо строків такого оскарження. Оскільки встановлені різні строки, в залежності від того, чи застосовувався адмін порядок оскарження до суду.

Так, якщо предметом позову є оскарження рішень контролюючого органу щодо грошових зобов’язань, після використання процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду складає 1 місяць (у порівнянні з 1095 днями, тобто 3 роками, якщо оскаржувати в суді без застосування до цього адмін оскарження).

Також варто враховувати, що якщо рішення контролюючого органу не оскаржується, то платник зобов’язується сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів.

Тому після отримання ППР важливо швидко визначитись з планом оскарження.
Фактично протягом 10 робочих днів платнику податків треба визначитись:

  • або оскаржити ППР
  • або сплатити ППР.

Інакше – без оскарження виникає податковий борг. Натомість, оскарження ППР перериває строк сплати грошового зобов’язання. У такому випадку ППР можна не сплачувати до отримання остаточного рішення.

При проведенні перевірок (підстави, порядок), та отриманні результатів їх проведення та оскарженні, варто враховувати багато нюансів, які відрізняються в кожному конкретному випадку.

Ми можемо допомогти із захистом ваших прав та інтересів у суді

Наша команда зможе допомогти розібратися, та визначити законність чи неправомірність призначення та проведення перевірки, та визначитись з оптимальними шляхами оскарження рішення контролюючого органу.

Поділитися:

Інші новини

Меню