Консультація: сумнівна дебіторська заборгованість

Сумнівна дебіторська заборгованість

7 min read

Продовжуємо розбирати питання наших клієнтів.

Отже, питання:

Ми хочемо списати до витрат сумнівну дебіторську заборгованість ФОП за надані йому раніше платні послуги, за якою не минув строк позовної давності (у нас є рішення суду про примусове стягнення даної заборгованості в нашу користь, але при цьому судовим виконавцям не вдається розшукати місцезнаходження контрагента). Наш податковий інспектор по телефону повідомив нам, що в разі здійснення такого списання нам необхідно буде на суму такої заборгованості збільшити фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток у відповідності до п.п. 140.5.10 ПКУ (причина – наявність Листи ДФС від 23.07.2018 р № 3236/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК), а також виконати функції податкового агента, сплативши до бюджету ПДФО з суми такого списання. Прохання допомогти розібратися, наскільки аргументованою є позиція податкового інспектора.

Відповідь:

П.п. 140.5.10 ПКУ дійсно потребує збільшення фінансового результату платника податків «на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платникам податку (крім фізичних осіб)». Тобто, чинне законодавство вимагає збільшення фінансового результату по даному пункту тільки в разі наявності перерахування безповоротної фінансової допомоги чи безоплатного надання товарів (робіт, послуг) неплатникам податку на прибуток (при цьому навіть ці випадки не поширюються на фізичних осіб).  Якщо навіть припустити, що «фізична особа-підприємець» і «фізична особа» для цілей застосування цього підпункту ПКУ – це не тотожні поняття (хоча, з цим твердженням, на нашу думку, можна успішно сперечатися), то і в цьому випадку ми не бачимо підстав для застосування п.п. 140.5.10 ПКУ.

Причини цього – нижче:

  1. Відсутній сам факт безоплатної передачі платником податків будь-яких товарів (робіт, послуг) – послуги нашому ФОП раніше надавалися платником податків на підставі відповідного господарського договору, що передбачає їх оплатність. Зараз же ми можемо говорити виключно про можливе списання в обліку платника податків сумнівної дебіторської заборгованості одного з його контрагентів, що виникла в результаті виконання таким платником податків своїх зобов’язань за відповідним договором платного надання послуг. Таким чином, в даному випадку неможливо надані раніше платником податків даного ФОП послуги вважати «безоплатно наданими товарами, роботами, послугами» (з огляду на абсолютну їх невідповідності визначенню, зазначеному в пп.14.1.13 ПКУ).
  2. Також ми не можемо в даній ситуації говорити і про «перерахованої безповоротної фінансової допомоги». Навіть якщо і погодитися з тим, що дана заборгованість підпадає під визначення «безповоротної фінансової допомоги», наведене в пп.14.1.257 ПКУ (хоча, це буде більш ніж спірним, якщо платнику податків вдасться довести, що по даній заборгованості не закінчився строк позовної давності), в нашій ситуації все одно відсутній факт перерахування грошових коштів (оскільки ми маємо справу з дебіторською заборгованістю контрагента за наданими йому послугами).

Що ж стосується необхідності виконання платником податків в даній ситуації функцій «податкового агента», то, на наше переконання, цілком можливим є застосування норм абз. д) п.п. 164.2.17 ПКУ, згідно якого до загального оподатковуваного доходу фізичної особи включається:

«Основна сума боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованої) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до відсікання строку позовної давності … Кредитор зобов’язаний повідомити платника податків-боржника шляхом направлення рекомендаційного листа з повідомленням про вручення або шляхом підписання відповідного договору , або надання повідомлення боржнику під розпис особисто про прощення (анулювання) боргу і включити суму прощеної (анульованої) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг був прощений. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом ».

Таким чином, при виконанні таких умов:

  1. Прийняття платником податків рішення (не пов’язаного з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності) про прощення (анулювання) основної суми боргу фізичної особи (при цьому таке рішення повинно бути документально оформлене).
  2. Повідомлення даної фізичної особи шляхом направлення їй рекомендаційного листа з повідомленням про вручення або шляхом підписання відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під розпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Міністерство фінансів України в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій Наказом № 400 від 03.04.2018г., підтвердило, що «достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника в даному випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт подання відповідного повідомлення, в тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, внесеним до єдиного реєстру операторів поштового зв’язку, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку, а в разі надсилання згрупованих поштових відправлень – розрахунковий документ і копія переліку відправлень» (тобто, документальне підтвердження факту отримання фізичною особою таких документів не потрібно).
  3. Включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг був прощений, платник податку матиме всі підстави не перераховувати в бюджет ПДФО з суми списання сумнівної дебіторської заборгованості ФОП.
administrator

Поділитися:

Інші новини