ТОВ по-новому. Корпоративний договір

6 min read

Без сумніву,  набуття  чинності 17 червня 2018 р. Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) є найбільш обговорюваною подією у сфері корпоративного права та українського бізнесу. Адже новий закон не лише вносить фундаментальні зміни до порядку діяльності ТОВ, але й вводить декілька важливих законодавчих новел.

Однією з найбільш очікуваних та перспективних новел є запровадження на законодавчому рівні поняття корпоративного договору, яке на практиці вже давно відоме, проте на законодавчому рівні встановленим раніше не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про ТОВ корпоративний договір – це безвідплатний та такий, що вчиняється у письмовій формі, договір, згідно з яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином, або ж утримуватися від їх реалізації. Сторони у договорі можуть самостійно визначити дату укладення та строк дії корпоративного договору.

За своєю суттю корпоративний договір – це «правила гри» для учасників ТОВ, які є обов’язковими для таких учасників з моменту укладення корпоративного договору, і дають можливість учасникам врегулювати порядок управління ТОВ на власний розсуд.

Важливим моментом, про який слід пам’ятати учасникам ТОВ є те, що корпоративний договір – обов’язково безвідплатний, в інакшому разі такий договір буде вважатися нікчемним. Це положення підкреслює, що мета укладення корпоративної угоди – домовитися про порядок управління ТОВ, а не торгувати голосами учасників.

Частиною 3 ст. 7 Закону про ТОВ передбачено, що корпоративним договором можна встановити умови або порядок їх визначення, за яких учасник має право чи зобов’язаний купити/продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначити випадки, коли таке право чи обов’язок виникає.

Це положення покликане, зокрема, врівноважити інтереси мажоритаріїв та міноритаріїв. Для прикладу, у ситуації, коли міноритарій загалом не зацікавлений у продажі своєї частки, проте товариство може йому запропонувати щось, що його потенційно цікавить (право оренди земельної ділянки, передача певної частини майна тощо), корпоративний договір може передбачати зобов’язання міноритарія продати (відступити) свою частку у випадку виконання певних умов іншим учасником (передачі права оренди такому міноритарію тощо).

Виходячи зі змісту ч. 1,2 ст. 7 Закону про ТОВ корпоративний договір може стосуватися будь-яких питань управління ТОВ, однак не може встановлювати обов’язок учасників голосувати на загальних зборах згідно з вказівками органів управління ТОВ.

Також, згідно з ч. 6 ст. 7 Закону про ТОВ корпоративний договір визнається нікчемним, якщо він укладений хоча б однією зі сторін на порушення такого договору, у разі, якщо іншій стороні було відомо або мало бути відомо про таке порушення.

Чимало дискусій викликає закріплення у ч. 5 ст. 7 Закону про ТОВ конфіденційності корпоративного договору (окрім випадків, коли стороною у договорі є держава, державне або комунальне підприємство, територіальна громада, або юридична особа, 25 і більше відсотків статутного капіталу якої прямо або опосередковано належать державі чи територіальній громаді).

З одного боку, для учасників ТОВ таке положення є позитивним та дозволяє захистити ТОВ від втручання держави у внутрішні справи товариства.

З іншого боку, висловлюється занепокоєність стосовно можливих зловживань учасниками конфіденційністю корпоративного договору, адже буде складно довести, для прикладу, що сторона договору – покупець частки, – є недобросовісною, і знала про те, що придбання частки порушує корпоративний договір.

Підводячи підсумки, можемо констатувати, що незважаючи на певні потенційні недоліки чи прогалини, закріплення поняття корпоративного договору у Законі про ТОВ є однозначно позитивною новелою, яка допоможе якісно, швидко та на власний розсуд учасників врегульовувати важливі питання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Юрист
Наталія Кулик-Андрейчук

Поділитися:

Інші новини

Меню