Днями Нацбанк повідомив гарну новину. Постановою № 78 від 18.06.2019р. Національний банк виключив з Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті розділ ІІІ, який встановлював необхідність проведення обов’язкового продажу у більшості випадків надходження коштів в іноземній валюті. За інформацією НБУ, скасування обов’язкового продажу було направлено на спрощення ведення бізнесу в Україні. Тож тепер суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість самостійно приймати рішення стосовно напрямку використання валютної виручки від проведених ними операцій.
Але ми хотіли б звернути увагу підприємств на те, що прийняті нововведення фактично усувають ще одне обмеження, пов’язане зі здійсненням розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Мова йде про отримання підприємствами можливості погашення заборгованості за операціями з експорту-імпорту товарів шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Так, згідно підпункту 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. N 7 (Інструкція №7), наявність документів про припинення зобов’язань за вищезазначеними операціями зарахуванням зустрічних однорідних вимог є однією з підстав для банків для завершення ними здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків проведення розрахунків. У даному випадку банки мають право завершити здійснення валютного нагляду у разі дотримання підприємствами сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов’язань контрагентів за цими операціями;
- вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру змісту та умов виконання зобов’язань.
Разом з тим, абзацами п’ять-сім цього ж підпункту 5 встановлено обмеження, суть якого полягає в тому, що у разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у наступних випадках:
- по операціях в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют або по операціях в російських рублях – незалежно від суми операції;
- по операціях в інших валютах – якщо загальна сума припиняємих зобов’язань у межах одного договору щодо експорту товарів перевищує в еквіваленті 500 000 євро за офіційним курсом НБУ на дату такого припинення зобов’язань.
Державною фіскальною службою України у індивідуальній консультації від 09.04.2019р. N 1514/6/99-99-14-06-02-15/ІПК також було зроблено акцент на можливості зарахування підприємствами зустрічних однорідних вимог лише у разі дотримання всіх вищезазначених умов.
Таким чином, у зв’язку з існуванням вимоги щодо обов’язкового продажу валютної виручки, проведення заліку заборгованості для більшості випадків було практично неможливе, оскільки найбільш поширеним для експорту товарів є застосування іноземних валют першої групи Класифікатора.
Відміна обов’язкового продажу валюти, на нашу думку, надає підприємствам можливість погашати зовнішньоекономічну заборгованість шляхом взаємозаліку у разі дотримання сукупності інших вимог, визначених абзацами два-чотири пп.5 Інструкції №7. Але для більшої впевненості краще дочекатися офіційних або індивідуальних роз’яснень від ДФСУ та НБУ.
На завершення хочемо додати, що відміна обов’язкового продажу є позитивною новиною також і для багатьох благодійних та інших громадських організацій, які отримують гранти та інші кошти цільового фінансування від іноземних донорів. Наявність даного обмеження щодо вільного розпоряджання отриманими валютними коштами створювало для грантоотримувачів чимало незручностей. Адже такі організації були змушені здійснювати обов’язковий продаж надходжень від іноземних донорів та отримані від продажу кошти витрачати на фінансування проектної діяльності протягом тривалого періоду (декількох місяців або року). В умовах зростання валютного курсу це призводило до чималих втрат. Наразі такі організації матимуть можливість самостійно вирішувати питання щодо періоду та обсягу продажу валюти з урахуванням своїх поточних потреб.
Провідний аудитор
Хитун Світлана
