как уволить работника

Як правильно звільнити працівника за рішенням роботодавця

11 min read

Що потрібно врахувати при звільненні працівника

Якщо вам з тих чи інших причин необхідно розірвати трудовий договір з працівником, тобто звільнити працівника, радимо це зробити згідно із законом.

Звільнення працівника без додержання процедури може призвести до:

  • його поновлення на роботі через суд
  • виплати середнього заробітку за час «вимушеного прогулу»
  • штрафних санкцій за порушення трудового законодавства
  • судових витрат
  • можливої перевірки Державної служби з питань праці, якщо працівник поскаржиться на вас.

Які можуть бути підстави для розірвання трудового договору

Розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця можна тільки за наявності на те законних підстав. Перелік таких підстав закріплений у:

  • статті 40 КЗпП – «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу», що містить загальні підстави для звільнення
  • статті 41 КЗпП – «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов», що містить підстави для звільнення, передбачені для спеціальних суб’єктів.

Які найпоширеніші підстави для звільнення

  • розірвання трудового договору у випадку змін в організації  виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства
  • у зв’язку з невідповідністю працівника займаній посаді
  • у разі систематичного невиконання працівником обов’язків без поважних причин
  • прогул (у тому числі відсутність на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин
  • нез’явлення на роботу протягом понад 4-х місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності
  • поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Який порядок звільнення працівника

    1. Визначтеся з підставою для звільнення з переліку ст. 40-41 КЗпП.
    2. Зберіть докази, які підтверджуватимуть підставу звільнення:
      • недостатня кваліфікація для займаної посади – доказом буде висновок атестаційної комісії
      • стан здоров’я, що не дозволяє виконувати посадові обов’язки – доказом стане медичний висновок про наявність протипоказань
      • факт вчинення працівником дисциплінарного проступку – доказом може бути доповідна записка безпосереднього керівника працівника на ім’я керівника підприємства та акт, підписаний комісією, що складається щонайменше із 3-х осіб
      • прогул – доповідна записка безпосереднього керівника на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці працівника, підписаний комісією, яка складається щонайменше із 3-х осіб.
    3. Видайте наказ про звільнення із зазначенням підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю із зазначенням доказів, що підтверджують таку підставу звільнення, як наведено вище.
    4. Ознайомте працівника під підпис із наказом про звільнення.
    5. Проведіть розрахунки з працівником у день звільнення, включаючи виплату заробітної плати за місяць звільнення, компенсацію невикористаних днів відпустки та вихідну допомогу у випадках припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 КЗпП (через незалежні від працівника причини) у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
    6. Внесіть запис до трудової книжки та у день звільнення видайте працівникові трудову книжку під підпис у особистій картці та книзі обліку трудових книжок.
    7. Надайте працівникові копію наказу про звільнення з роботи, як цього вимагає стаття 47 КЗпП.

Але існує ще орієнтований порядок звільнення за кожною з підстав, який закріплений у Роз’ясненні Міністерства юстиції України від 01.02.2011 року «Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу», що на практиці часто використовують роботодавці для оформлення розірвання трудових відносин із працівником із власної ініціативи.

Чи можливо звільнити працівника без його згоди

Конституція України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, окрім того, кожному громадянинові гарантується захист від незаконного звільнення (ст. 43).
Звільнення працівника можливе виключно з підстав, передбачених законодавством. Окрім того, можливе звільнення працівника за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП), причому ініціатором звільнення може бути як працівник, так і роботодавець.

Чи можливе звільнення під час перебування працівника на «лікарняному»

За загальним правилом чинне законодавство забороняє звільняти працівника під час хвороби з ініціативи роботодавця, проте з цього правила є два винятки:

  1. Пункт 5 статті 40 КЗпП передбачає нез’явлення на роботу протягом понад 4-х місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. При цьому за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
  2. У випадку повної ліквідації підприємства, установи або організації.

Якщо працівник перебуває на лікарняному менше 4-х місяців поспіль, якщо законодавством не встановлений триваліший строк і хвороба викликана не шкідливими умовами праці і не травмою на виробництві, то ви не можете звільнити такого працівника в період дії «лікарняного» за власною ініціативою, дотримуючись порядку звільнення працівника, зазначеного вище.

кого нельзя уволить

Кого не можна звільнити з роботи

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника у випадках:

  • у період його тимчасової непрацездатності (крім нез’явлення на роботі протягом понад 4-х місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні)
  • у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства (ч.3. ст. 40 КЗпП).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. А саме:

  • змін у організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників
  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 184 КЗпП не допускається звільнення з ініціативи роботодавця

  • вагітних жінок
  • жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч.6 ст. 179)
  • одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

Окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.

Як звільнити директора

На практиці виникають непоодинокі випадки, коли потрібно звільнити керівника підприємства. Таке питання не виникає, коли ініціатива звільнення виходить від самого директора (ст. 38 КЗпП) або звільнення за угодою сторін (п.1. ст. 36 КЗпП), при цьому не важливо хто був ініціатором такого звільнення: сам директор чи власник підприємства.

Варто зазначити, що трудові відносини з директором як із найманим працівником регулюються КЗпП, та звернути увагу на таку підставу, як пункт 5 статті 41 КЗпП — припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII” посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства, тобто до такої категорії як посадові особи директор належить у першу чергу.

Що стосується підстав для застосування звільнення за пунктом 5 статті 41 КЗпП, то з її запровадженням власники одержали можливість звільнити посадових осіб своїх підприємств без конкретизації причини звільнення. А тому власникам підприємства достатньо прийняти рішення про звільнення найманого працівника – директора, і водночас із припиненням повноважень директора власники зобов’язані виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток відповідно до статті 44 КЗпП.

Як скласти наказ про звільнення – зразок

У разі припинення трудових відносин із працівником роботодавець видає наказ про звільнення. Такий наказ має містити підстави звільнення з посиланнями на пункт і статтю КЗпП. Наказ може бути складений у довільній формі або за типовою формою №П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію наказу.

Пропонуємо вам зразок наказу про звільнення на підставі пункту 5 статті 40 КЗпП – нез’явлення на роботу протягом понад 4-х місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності.
Пам’ятайте, що видачі такого наказу має передувати процедура прийняття рішення керівником на підставі документів, якими зафіксовано відсутність працівника, зокрема записів у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки безпосереднього керівника працівника.

Після оцінки всіх документів і встановлення факту нез’явлення працівника на роботу протягом понад 4-х місяців керівник може видати наказ про звільнення працівника з обов’язковим ознайомленням останнього та видачею йому копії наказу про звільнення.

Судова практика з питань звільнення працівників

Насамкінець, хочемо додати декілька судових рішень щодо позицій судів стосовно підстав звільнення з ініціативи роботодавця:

  1. Щодо розірвання трудового договору у разі систематичного невиконання працівником обов’язків без поважних причин – Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі 524/7159/16-ц.
  2. Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації – Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 297/3092/15-ц.
  3. Якщо робота протипоказана працівнику за станом здоров’я – Постанова Верховного Суду від 29.10.2018 р. у справі № 751/8418/15-ц.
  4. Прогул як підстава для звільнення – Постанова ВС від 26.09.2018 р. у справі № 289/51/16-ц.

Як висновок, хочемо зазначити, що звільнення працівника з ініціативи роботодавця – це передбачена законодавством та практикою послідовність дій. При звільненні працівників за ініціативою роботодавця рекомендуємо ретельно фіксувати підстави для звільнення, щоб уникнути

  • можливих трудових спорів
  • небажаних фінансових виплат працівникам за рішенням суду
  • перевірок контролюючими органами за дотримання законодавства з питань праці.

Звертайтесь до наших юристів та адвокатів, якщо вам необхідна консультація з питань трудового права.

Поділитися:

Інші новини

Меню