Захист української мови

17 min read

Захист української мови – що потрібно змінювати бізнесу

25 квітня 2019 року Верховна Рада України, після багатьох обговорень, внесення поправок, ухвалила в цілому законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

14 квітня 2019 року Голова ВРУ Андрій Парубій підписав даний Закон та направив його на підпис Президенту України. Після підписання Закону Президентом він буде опублікований в друкованих виданнях та набере чинності через два місяці з дня його опублікування за винятком окремих його положень.

В цій статті ми коротко розповімо Вам на що саме потрібно звернути увагу бізнесу та які зміни чекають після набрання Законом чинності.

Одразу наголосимо на тому, що на нашу думку немає жодних підстав боятися даних нововведень, але постаратися таки доведеться тим, хто в своєму спілкуванні з суспільством, партнерами, клієнтами та споживачами робить ставку на іноземці мови.

Чи зобов’язує Закон всіх знати та говорити на українській мові?

Всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України, мають володіти державною мовою, проте ніхто не зобов’язує спілкуватися саме на українській мові. Для громадян України знання державної мови забезпечується шляхом навчання в закладах освіти. Іноземці ж, які бажають отримати громадянство України, повинні здавати відповідні іспити.

Щодо спілкування українською мовою, то тут закон суворий лише до певних осіб: серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники та інші посадові особи.

То ж, чи стосується цей закон бізнесу?

Дія цього Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом (освіта, спорт, культура, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності, а також сфера обслуговування споживачів) на всій території України.

Окремі положення цього Закону поширюється на суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари. Тобто, якщо Ви обслуговуєте споживачів (магазини, кафе, ресторани, надаєте послуги споживачам тощо), або презентуєте свої товари/послуги шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет (маєте веб-сайт, даєте оголошення в Інтернеті) або розповсюджуєте друковані матеріали, створюєте рекламні матеріали, то цей Закон безперечно Вас стосується.

Які ж основні вимоги закону є обов’язковими для такий суб’єктів господарювання?

Стаття 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» визначає обов’язковість обслуговування споживачів в Україні є державною мовою.

Відповідно до частини 2, суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою, тобто українською мовою, але на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін (ч. 3 ст.30).

Це означає, що інформацію про Ваші товари/послуги має бути першочергово надаватися споживачам, клієнтам виключно на українській мові. Наприклад, якщо Ви володієте кав’ярнею чи кафе, Ви або офіціанти, що працюють в такому закладі, повинні обслуговувати клієнтів саме на українській мові, і тільки за їх проханням переходити на іншу мову.

Також частиною 6 статті 30 встановлено, що виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги доводиться до відома споживача виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до виробу (товару), роботи або послуги, на етикетці, а також у маркуванні чи в інший спосіб (у доступній наочній формі), прийнятний для окремих видів виробів (товарів) або в окремих сферах обслуговування (ч.7).

Згідно з ч.8 “У разі якщо крім державної мови інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, змістовне наповнення та обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не можуть бути меншими за наповнення будь-якою іншою мовою.

Написи на виробі (товарі) та його упаковці виконуються державною мовою і можуть дублюватися іншими мовами. Виконання таких написів допускається англійською мовою за умови, що значення таких написів є очевидним для споживачів таких товарів та не здатне ввести їх в оману. Пояснення змісту цих написів державною мовою доводиться до відома споживача в інструкції з користування, іншій супровідній інформації відповідно до закону.”

То ж як бачимо, закон вимагає не лише обов’язкового застосування української мови, а ще й спонукає до поширення використання англійської мови, що звісно можна оцінити тільки як позитив.

Окрему увагу потрібно приділити висвітленню інформації в мережі Інтернет, адже це стосується всіх суб’єктів господарювання, які мають власні веб-сайти, сторінки в соціальних мережах або мобільні застосунки.

Відповідно до вимог ст. 27 Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) та Мобільні застосунки (ч.7.) суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами (тобто, за бажанням суб’єкта господарювання). Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Частинами 1 та 2 статті встановлено, що Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.

Це означає, що суб’єкти господарювання повинні забезпечити, щоб веб-сторінки за замовчуванням завантажувались саме на українській мові, а вже далі за вибором користувача можуть обиратися інші мови. Часто можна зустріти, коли версія на українській мові є набагато коротшою або менш наповненою в порівнянні з іншими мовами, то ж відтепер це є

порушенням Закону.

Ще одна обов’язкова вимога Закону, це положення статті 37, яка встановлює вимоги щодо діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, а саме:

Відповідно до ч. 1, мовою листування громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності в Україні є державна мова.

З положень цієї статті зрозуміло, що все листування, звернення тощо до державних органів, місцевих органів має бути викладено на українській мові. На наші думку, ці вимоги не стосуються питання укладання договорів між юридичними особами. Проте, якщо брати до уваги, що такі господарські договори можуть у подальшому надаватися в державні органи, наприклад, податкові органи чи суди, то ми рекомендуємо укладати договори саме на українській мові, або мати український переклад договору, укладеного на іноземній мові.

Про відповідальність за порушення Закону ми поговоримо в нашій наступній статті.

Директор Юридичного напрямку
Петрухіна Ольга

Поділитися:

Інші новини

Меню