Застосування платниками податків норм пп.140.5.4 ПКУ

7 min read

У попередній статті ми почали розбиратися в нюансах і тонкощах застосування платниками податків норм пп.140.5.4 ПКУ. Зокрема, нами були розглянуті деякі особливості застосування цього підпункту по операціях з різними групами контрагентів платника податків при складанні декларацій з прибутку за звітні періоди 2018 року. Зараз же спробуємо більш детально зупинитися на особливостях застосування даної норми для всіх без винятку груп згаданих в пп.140.5.4 ПКУ нерезидентів:

  1. Необхідність збільшення фінансового результату звітного періоду по пп.140.5.4 ПКУ виникає в тому числі і в разі придбання необоротних активів – тобто, коли вплив на фінансовий результат поточного звітного періоду або відсутній взагалі (наприклад, коли такі необоротні активи ще не введено в експлуатацію), або ж він незрівнянно менше (тільки в сумі нарахованої в поточному звітному періоді амортизації) 30% -вого коректування значення;
  2. Також необхідність проведення такого коригування фінансового результату не залежить від факту використання (невикористання) придбаних у таких нерезидентів товарів (робіт, послуг) у своїй господарській діяльності протягом звітного періоду (тобто, не залежить від того, чи вплинули такі на фінансовий результат поточного і / або попереднього звітного періоду);
  3. Всі передбачені цим підпунктом 30% -ві обмеження не поширюються на:
  • Операції з відображення в складі витрат відсотків по кредитах, отриманим платником податку від нерезидентів-пов’язаних осіб (правила обліку яких викладені в пп. 140.2 ПКУ);
  • Операції з відображення в складі витрат роялті, нарахованих на користь нерезидентів (правила обліку яких викладені в пп. 140.5.6 і 140.5.7 ПКУ);
  • Операції з нерезидентами, які підпадають під визначення «контрольованих» відповідно до ст. 39 ПКУ;
  • Операції, що не є контрольованими, однак сума витрат за якими підтверджується платником податку за цінами, визначеними з використанням принципу «витягнутої руки» відповідно до ст.39 ПКУ (навіть без подання відповідного звіту).

При цьому слід більш детально зупинитися на нюансах визначення в 2018 році операцій з деякими нерезидентами контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ. Як було згадано в нашій статті за травень 2018 року, з 07.03.2018 року 5 країн (Грузія, Естонія, Латвія, Мальта і Угорщина) були виключені з Переліку країн з низькоподатковою юрисдикцією, затвердженого Постановою КМУ № 1045 від 27.12.2017г. (Далі – Перелік № 1045). На думку фахівців ДФС (див., Наприклад, Лист від 02.05.2018 р N 12908/7 / 99-99-15-02-01-17), операції з резидентами таких країн можуть бути визнані контрольованими тільки в разі, якщо загальний обсяг (тобто, не тільки операції, пов’язані з придбанням) здійснених з резидентами таких 5-ти країн операцій перевищив 10 млн. грн. за період з 01.01.2018г. по 06.03.2018г. (За умови одночасного дотримання всіх інших критеріїв для визначення операцій контрольованими, встановленими ст. 39 ПКУ). Таку позицію податківців слід визнати «лояльним підходом», оскільки вітчизняне законодавство чітких тимчасових рамок для випадків виключення «низькоподаткових країн» з відповідного Переліку не встановлює (тому як, наприклад, за операціями 2017 року з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 480 від 04.07.2017г. (далі – Перелік № 480), ДФС вимагала для визнання операцій контрольованими визначати «10-мільйонний поріг» за підсумками всього 2017 року, незважаючи на те, що ця Постанова набула чинності тільки з 27.07.2017г.).

Крім того, з 25.04.2018г. з Переліку № 1045 була виключена також і Болгарія (відповідно до Постанови КМУ 295 від 11.04.2018г.). Тому, для операцій з резидентами Болгарії вищезазначені особливості визначення операцій контрольованими (так само як і для застосування передбаченого пп. 140.5.4 ПКУ «30-відсоткового обмеження») потрібно застосовувати з використанням тимчасового періоду «з 01.01.2018г. по 24.04.2018г. ».

  1. Оскільки чинне українське законодавство встановлює можливість визначення тих чи інших операцій контрольованими тільки за результатами звітного року, передбачена пп. 140.5.4 ПКУ 30% -ве коригування витрат за операціями з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) у нерезидентів з Переліку № 1045 та Переліку № 480 повинно застосовуватися при складанні всіх «нерічних» декларацій з прибутку (за 1-й квартал, півріччя та 9 місяців) – можливість відображення в складі витрат повної вартості придбаних платником податку у нерезидентів товарів (робіт, послуг) за подібними операціями, що відповідають поняттю «контрольованих» відповідно до ст.39 ПКУ, може бути реалізована виключно при складанні річній декларації з прибутку. Це підтверджується в тому числі і позицією контролюючих органів – див., наприклад, Лист ГУ ДФС у Волинській області від 12.03.2018 р N 959 / ІПК / 10 / 03-20-12-04-08.
  2. Останній абзац пп.140.5.4 ПКУ встановлює, що навіть в разі, якщо операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів з Переліку № 1045 і / або Переліку № 480 і були визначені платником податків як «контрольовані» (або по не підпадаючим під визначення «контрольованих» – сума витрат за якими і була визначена з використанням принципу «витягнутої руки»), платник податків все одно зобов’язаний провести коригування свого фінансового результату – «на розмір різниці між вартістю придбання і вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної з використанням принципу «витягнутої руки». При цьому, звичайно ж, платник податків таку потенційну різницю на практиці може визначити тільки лише після завершення підготовки Звіту про контрольовані операції та документації по ТЦО за звітний рік (тобто, набагато пізніше граничного строку подання декларації з прибутку – ближче до 01 жовтня року , наступного за звітним). До 2018 року всі платники податків для того, щоб виконати дану вимогу, в більшості випадків (за винятком відсутності задекларованого податкового зобов’язання) стикалися з необхідністю нарахування і сплати передбаченого ст. 50 ПКУ штрафу за самостійне виправлення помилок у податковій звітності. З 01.01.2018г. оновлена ст. 50 ПКУ дає можливість подати відповідну «уточненку» до 01 жовтня року, що настає за звітним, без будь-яких штрафних санкцій.

Директор Аудиторського напрямку
Сертифікований аудитор
Сафінський Віктор

Поділитися:

Інші новини

Меню