Оподаткування виплат фізичним особам-нерезидентам

Чи необхідно оподатковувати виплати фізичним особам-нерезидентам

5 min read

Як оподатковувати виплати фізичним особам-нерезидентам

У юридичних осіб (як комерційних підприємств, так і неприбуткових організацій) іноді виникає необхідність в залученні фізичних осіб-нерезидентів для надання ними певних професійних послуг, наприклад: послуг тренерів, лекторів, редакторів статей, дизайнерів макетів і т.п. Як правило з такими фізичними особами укладаються відповідні договори та підписуються акти приймання-передачі послуг. У зв’язку із цим у деяких наших клієнтів виникають запитання стосовно того, як необхідно оподатковувати такі виплати фізичним особам-нерезидентам (і чи потрібно їх оподатковувати взагалі).

На наш погляд, такі угоди з нерезидентами за своєю суттю є звичайними угодами цивільно-правового характеру у розумінні Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Тому при визначенні особливостей оподаткування придбання платниками податків послуг за такими договорами до них треба застосовувати норми чинного законодавства як до звичайних угод ЦПХ (в усякому разі, нам не вдалося в ЦКУ знайти жодних виключень стосовно застосування його норм до цивільно-правових відносин з нерезидентами). Це означає, що по таким операціям у відповідності з розділами 4 та 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – отримувачі таких послуг є податковими агентами та зобов’язані утримати та перерахувати в бюджет ПДФО та військовий збір – 18% та 1,5% відповідно. Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 та ч. 5 статті 8 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ при нарахуванні доходів фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами слід нараховувати єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) за ставкою 22% (знову ж таки, даний закон також не передбачає будь-яких виключень для фізичних осіб – нерезидентів). Варто зазначити, що аналогічної думки дотримуються і податківці – див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2015 р. № 18007/10/26-15-17-01-12.

Чи можливо застосовувати норми конвенції про уникнення подвійного оподаткування

Тут може виникнути питання стосовно можливості/неможливості застосування норм конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. На наш погляд, скористатися відповідними конвенціями за подібними операціями можливо, однак з деякими нюансами. Переважна більшість таких конвенцій дійсно надає резидентам України право не оподатковувати доходи фізичних осіб-нерезидентів ПДФО (або ж оподатковувати їх за пільговою ставкою).

Однак, що стосується ЄСВ та військового збору, норми таких конвенцій, на наш погляд, не можуть бути застосовані (оскільки ЄСВ та військовий збір не є «подібними або по суті аналогічними» до ПДФО чи будь-якого іншого податку/збору, зазначених в типових конвенціях про уникнення подвійного оподаткування). Звичайно, не варто забувати і про те, що норми відповідних конвенцій можуть бути застосовані лише за умови повного дотримання усіх вимог п. 103.4 ПКУ (надання нерезидентами довідок з підтвердженням їх «нерезидентського статусу») та п. 170.10.3 ПКУ («під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів»).

Окрім цього, не варто також забувати й про можливе виникнення об’єкту оподаткування подібних операцій ПДВ у випадку, якщо місцем надання даних послуг відповідно до ст. 186 ПКУ буде митна територія України.

А також вас можуть зацікавити статті Позика від нерезидента: податок на репатріацію та Довідка про підтвердження нерезидентського статусу з електронним апостилем.

administrator

Поділитися:

Інші новини