Податковий облік операцій з продажу фінансових інвестицій

Податковий облік операцій з продажу фінансових інвестицій

6 min read

Сьогодні ми спробуємо розібратися в такому непростому питанні, як податковий облік операцій з продажу платником податку на прибуток власних фінансових інвестицій, які обліковувалися ним в бухгалтерському обліку за методом участі в капіталі.

Давайте згадаємо основні нюанси (особливості) даного методу:

  1. Відповідно до П(с)БО України 12 «Фінансові інвестиції» (далі – ПСБО 12), фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в  спільну діяльність зі створенням юридичної особи відображаються за методом участі в капіталі, за умови що: а) такі фінансові  інвестиції придбані та утримуються не з метою їх продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання; б) об’єкти інвестування не ведуть свою господарську діяльність в умовах,  які обмежують його здатність передавати  кошти  інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.
  2. Для визначення того, чи підпадає наш об’єкт інвестування під категорію асоційованого, дочірнього чи спільного підприємства, необхідно враховувати вимоги п. 4 П(с)БО 19 «Об’єднання підприємств», п.3 ПСБО 12, п.4 П(с)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін» та ін.
  3. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) періоду.
  4. Якщо інвестор придбав активи в об’єкта інвестування, то сума прибутку (збитку) об’єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів.
  5. Одночасно з цим балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.
  6. Балансова вартість інвестиції збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або (за певних обставин) до додаткового вкладеного капіталу. Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Згідно з пп. 140.4.1 та пп. 140.5.3 ПКУ фінансовий результат платника податку з метою оподаткування податком на прибуток не повинен враховувати доходи та/або витрати, визнані ним в бухгалтерському обліку (розраховані за вищезазначеним механізмом). Тобто, для цілей податкового обліку така інвестиція фактично весь час буде обліковуватися на балансі платника податку за її собівартістю (на відміну від бухгалтерського обліку).

Як бачите, поки що все більш-менш зрозуміло як із податковим, так і з бухгалтерським обліком. Однак, це лише до того моменту, коли платник податку не вирішить продати свою фінансову інвестицію, яку він у минулих періодах обліковував за методом участі у капіталі.

Питання податкового обліку продажу платником податку своїх фінансових інвестицій, виражених в формі цінних паперів (наприклад, акцій акціонерного товариства), законодавчо прописані в пп. 141.2.2 – 141.2.6 ПКУ. А от питання відображення у податковому обліку операцій з продажу фінансових інвестицій, виражених не у формі цінних паперів (наприклад, частки в статутному капіталі ТОВ), законодавчо не врегульовані. Відповідно, в податковому обліку такі операції мають відображатися за правилами бухгалтерського обліку. Таким чином, ми матимемо ситуацію, при якій доходи/витрати, визнані в бухгалтерському обліку  по переоцінці за методом участі в капіталі «неціннопаперових інвестицій», не визнаватимуться в складі доходів/витрат для цілей податкового обліку, в той час як в періоді продажу таких інвестицій в бухгалтерському та податковому обліку буде відображений один і той же (однаковий) результат: різниця між вартістю продажу інвестиції та її балансовою (згідно даних бухгалтерського обліку – переоціненою відповідно до вимог ПСБО 12) вартістю.

Відповідно, в підсумку частина чистого фінансового результату від реалізації фінансової інвестиції (різниці між вартістю її продажу та фактичними витратами на її придбання) просто «випаде» з податкового обліку та ніколи не буде врахована продавцем фінансової інвестиції при розрахунку його податку на прибуток. Звичайно ж, якщо з податкового обліку «випаде» частина витрат, працівники контролюючих органів навряд чи особливо засмутяться даним фактом – ми матимемо справу виключно з зайвим нарахуванням податку на прибуток продавцем такої фінансової інвестиції. Однак, якщо в результаті даної операції в продавця фінансової інвестиції «випаде» частина доходів, навряд чи це сподобається контролюючим органам – швидше за все, вони вимагатимуть від платника податку коригування фінансового результату для цілей податкового обліку в сторону його збільшення (незважаючи на відсутність законодавчих підстав для цього).

Яким в даній ситуації є вихід?

На наш погляд, варіантів лише два:

  1. Або обрати «обережну позицію» – добровільно погоджуватися з втратою частини «податкових витрат» (на суму та у випадку перевищення фактичних витрат на придбання фінансової інвестиції над її балансовою вартістю на момент реалізації), а також добровільно (без законодавчих вимог) збільшувати «податкові доходи» (на суму та у випадку перевищення балансової вартості фінансової інвестиції на момент її реалізації над фактичними витратами на придбання такої фінансової інвестиції).
  2. Або ж бути готовими відстоювати свою позицію в судовому порядку.

На завершення в чергове нагадуємо, що наші спеціалісти завжди готові надати вам більше детальні  консультації та допомогу в суперечках з податковими органами як із цього, так і з будь-яких інших питань.

administrator

Поділитися:

Інші новини