December 2019

Харчова продукція власного виробництва для співробітників

Один з наших клієнтів звернувся до нас з наступним питанням:

Наша компанія на регулярній основі планує пригощати харчовою продукцією власного виробництва усіх своїх співробітників. Наприклад, сьогоднія роздали по 1 ящику даної продукції в зв’язку з  Днем працівників харчової промисловості. В подальшому продукція власного виробництва буде роздаватися співробітникам і в дні інших свят. Ми плануємо в якості обгрунтування подібних роздач видати наказ по підприємству «За досягнення значних показників за результатами 1 півріччя та з нагоди  святкування Дня працівників харчової промисловості співробітників компанії харчовим набором…..».

Чи можемо ми по подібним операціям не нараховувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ?

На наш погляд, в нас в даній ситуації є шанси скористатися нормами  пп. 165.1.39 ПКУ. При цьому для того, щоб ці шанси спробувати підвищити до прийнятного рівня, критично важливим, на наше переконання, є надання харчовим наборам, які роздаватимуться, статусу саме «подарунку» – причому, подарунка, не пов’язаного з виконанням співробітником своїх трудових обов’язків. На наш погляд, в даній ситуації слід звернути увагу на такі аспекти:

  1. пп.165.1.39 (як і вся ст. 165) ПКУ може бути застосовано лише у випадку, якщо ми маємо справу з дод. благом (див. п. 164.2.17 ПКУ – «дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: …»). Тобто, якщо та чи інша безоплатна роздача співробітникам ТМЦ підпадатиме під визначення «зарплати», то у відповідності з пп.164.2.1 ПКУ така роздача буде об’єктом для нарахування ПДФО (а також автоматично – ЄСВ та військового збору (далі – ВЗ)) – скористатися нормами пп. 165.1.39 ПКУ ми в такому випадку не зможемо,
  2. визначення «заробітної плати» для цілей ПДФО наведено в пп.14.1 48 ПКУ – «основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом».
  3. Традиційно, розшифровку понять «основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат» ми шукаємо в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій Наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004р. (далі – Інструкція).
  4. В відповідності з пп.2.2.2 Інструкції, до фонду дод. зарплати відносяться в тому числі й «винагороди, що носять систематичний характер»,
  5. Відповідно до пп.2.3.2 Інструкції, до «інших заохочувальних та компенсаційних виплат» відносяться, окрім іншого, «одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі)».

Тому, для того, щоб у податківців було якомога менше підстав стверджувати, що роздані співробітникам харчові набори підпадають під визначення «заробітної плати», ми б рекомендували в відповідних наказах врахувати наступні нюанси:

  1. Намагатися не робити акцент на тому, що дані харчові набори видаються співробітникам «за досягнення значних показників за результатами 1 півріччя» – такі формулювання, на наше переконання, як раз і демонструють, що дані ТМЦ були видані співробітникам як «винагороди, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій» (особливо, враховуючи той факт, що ви плануєте роздавати такі ТМЦ на регулярній основі). Відповідно, може «спрацювати» п.2.2.2 Інструкції,
  2. Також нам видається не надто доречною ідеєю використовувати в даному наказі формулювання «з нагоди  святкування Дня працівників харчової промисловості» – на наш погляд, податківці можуть розгледіти в цьому «видачу заохочення до ювілейних та пам’ятних дат» (п.2.3.2 Інструкції).
  3. Ну і крім цього, «червоною ганчіркою» для податківців може стати й слово «співробітники» в Вашому наказі  – це також може бути розцінено ними як «виплата винагороди в рамках виконання фіз. особами своїх трудових фукнцій».

Враховуючи вищевикладене, ми б рекомендували розглянути варіант використання в наказах на роздачу харчових наборів формулювань приблизно такого змісту:

  1. Роздати в якості подарунка пивні набори (у складі …) наступним фізичним особам:
  • Іванов Іван Іванович,
  • Петро Петро Петрович…
  1. Оподатування даних подарунків провести  відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням пп. 165.1.9 ПКУ.

Ну і на завершення – ще декілька моментів, які можуть стати бухгалтерам в нагоді:

  1. При визначенні максимально допустимої суми «неоподатковуваного ліміту» по пп. 165.1.39 ПКУ слід врахувати наступне:
  • Базова сума подарунку має визначатися за «звичайними цінами» (див. пп.164.5 ПКУ) – на наш погляд, це означає, що можливою базою для нарахування ПДФО та ВЗ слід вважати не «відпускну ціну з заводу» чи собівартість відповідної харчової продукції, а саме середню відпускну ціну такої продукції в роздріб (тобто, з врахуванням націнки роздрібної мережі, ПДВ і т.п.).
  • В випадку перевищення базової суми подарунку над «неоподатковуваним лімітом» сума ПДФО має визначатися з застосуванням до неї так званого «Натурального коефіцієнта (по ВЗ – без).
  1. Деякі консультанти вважають, що «для цілей нарахування ЄСВ подарунки в натуральній і грошовій формах, видані працівникам підприємства, є заробітною платою» – https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/march/issue-24/article-35061.html , https://www.buhcom.ua/oblik-ta-opodatkuvannya-podarunkiv-pratsivnikam/ і ін.  Тобто, на їх переконання, навіть якщо по подарункам ПДФО та ВЗ нараховувати й не треба, то ЄСВ все одно прийдеться нарахувати.

Директор Аудиторського напрямку
Сертифікований аудитор
Сафінський Віктор