January 2019

Оплата за проживання нерезидента

Багато компаній, особливо міжнародних, можуть залучати до роботи не тільки громадян,  а й фахівців з різних країн світу, що виступають нерезидентами України. У більшості випадків вітчизняні компанії беруть на себе вирішення питання житла. Що ж варто знати стосовно податкових наслідків для таких підприємств?

Підприємство може надавати працівнику житло, як і те, що безпосередньо перебуває на балансі компанії,  так і орендувати його. Найпопулярнішим варіантом, виходячи з практики, виступає саме оренда. Стосовно даного питання податківці 20 серпня 2018 надали індивідуальну податкову консультацію №3592/6/99-99-15-01-15/ІПК,  у якій йдеться про те, що дохід фізичної особи-нерезидента, який представляється вартістю послуг проживання в України, оплачених підприємством, що виступає резидентом за власний рахунок,  необхідно включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника-нерезидента у вигляді додаткового блага.

Дане питання регламентується Податковим Кодексом України. Згідно з п. 163.2 ст. 163 загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні належить до об’єкта оподаткування нерезидента. Разом з тим дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу), також відноситься до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Як наслідок кошти, сплачені за житло нерезидента, необхідно оподатковувати ПДФО та ВЗ.

Варто пам’ятати про те, що фізична особа-нерезидент має отримати реєстраційний номер облікової картки платника податку, якщо ж номер зазначено не буде, то на підприємство буде накладений штраф у сумі від 510 до 1020 грн. Також за вимогою Податкового Кодексу підприємство має укладати з нерезидентом договір про виплату відповідної суми доходу, а також розмір утриманих з такого доходу податків. Стосовно форми №1ДФ, то у ній необхідно також відображати сплачену за проживання суму та податки з неї за ознакою доходу «126».

Існує і інший спосіб забезпечення житлом працівника-нерезидента, а саме надання власної квартири в користування. За такої ситуації існують варіанти, за яких не виникає доходу у вигляді додаткового блага, проте необхідно чітко дотримуватись двох основних умов, а саме: насамперед житло надане працівникові має належати підприємству на праві власності, другою умовою є обов’язкове зазначення в трудовому договорі або ж у колективному договорі про необхідність надання житла працівнику для забезпечення виконання ним свої трудових функцій. Якщо ж у трудовому договорі прописано необхідність надання житла для працівника,  але квартира не належить підприємству, тобто не обліковується на його балансі, то сплата податків обов’язкова,  і навпаки якщо ж квартира перебуває на балансі, але у трудовому договорі нічого не зазначено  про забезпечення працівника житлом, то такі доходи вважаються додатковим благом для працівника і також необхідно сплатити податки.

Отже, можна зробити висновки: забезпечення працівників-нерезидентів житлом (оренда, компенсація понесених витрат та ін..), слід розглядати як додаткові блага для таких працівників та необхідно сплачувати відповідні податки; винятком є лише випадок, коли таке житло безпосередньо належить підприємству та надання житла обумовлено виконанням трудовим обов’язків згідно з трудовим договором.

Пугач Ірина
Асистент бухгалтера