Чи не найбільше ажіотажу з усіх нововведень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) викликало введення поняття значного правочину, зокрема питання обов’язковості надання згоди загальними зборами учасників товариства (далі – ЗЗ) на вчинення правочину, якщо сума операцій за ним перевищує 50 відсотків вартості чистих активів ТОВ за попередній квартал (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).
Чимало товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю щоденно стикаються з низкою питань у зв’язку з цією нормою, офіційних відповідей на які наразі немає. Пропонуємо розглянути деякі з них та запропонувати можливі варіанти вирішення.
- Як бути з чинними договорами, укладеними раніше, до вступу закону в силу? Яким чином здійснюється пролонгація чинного договору, підписання інших додаткових угод?
Тут діє основне правило: закон зворотної дії не має. Тобто усі операції, які проводяться за договорами/додатками/додатковими угодами, які були укладені до моменту вступу в силу Закону про ТОВ (до 17.06.2018 р.), не потребують рішення про надання згоди на їх вчинення. А ось всі додатки/додаткові угоди/договори, укладені/пролонговані після вступу в силу закону, за логікою ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ, повинні бути погоджені відповідним рішенням ЗЗ.
- Як укладати договори з невідомою заздалегідь сумою?
Пропонуємо зазначити у договорі, або у додатку до договору суму (якщо відразу відома вартість послуги/роботи хоча б за одним додатком), і виходити з неї при визначенні необхідності оформляти рішення про надання згоди на вчинення правочину: якщо сума не перевищує 50% вартості чистих активів на той конкретний момент, – не оформляти рішення до моменту перевищення суми по договору (наприклад, у наступних додатках/рахунках/актах).
Слід мати на увазі: сума по договору рахується не за кожну окрему операцію, а сумарно за всіма операціями за одним договором.
Також, рекомендуємо в самому договорі вказати, що у разі якщо фактична сума всіх операцій за договором досягне загальної суми договору і перевищить її, сторони залишають за собою право збільшити суму договору до необхідного розміру, і вже після цього слід буде знову порівняти нову суму договору із вартістю чистих активів.
Окрім цього, зверніть увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 44 закону Про ТОВ, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів буде вважатися значним.
- Активи в мінусі: на які договори слід отримувати згоду загальних зборів у такому разі?
У разі якщо чисті активи в мінусі рекомендуємо оформляти рішення про надання згоди на вчинення правочину кожного разу, коли укладаються будь-які договори, в тому числі ті, сума за якими заздалегідь не відома.
- Чи втрачає сенс Генеральна довіреність, видана материнською компанією директору дочірнього підприємства? Чи можна за допомогою довіреності спростити процедуру погодження значних правочинів?
Генеральна довіреність, на наше переконання, не втрачає сенс, якщо прописати в ній, що довірена особа має повноваження надавати згоду на вчинення значних правочинів від імені ЗЗ. Це дозволить зекономити час та пришвидшити процедуру надання згоди на укладення правочинів.
- Хто може визнати правочин недійсним та які наслідки це спричинить?
Слід звернути увагу на декілька наслідків:
- Визнання правочину недійсним судом.
Правочин, вчинений без відповідних повноважень, може бути визнано недійсним судом відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, у випадку, якщо будь-яка заінтересована особа заперечує його дійсність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України юридичних наслідків недійсний правочин не створює крім тих, які пов’язані з його недійсністю, і у разі визнання судом правочину недійсним сторони повертають одна одній все, що одержали за цим правочином, або ж відшкодовують вартість всього одержаного.
- Невизнання податковими та іншими контролюючими органами договору.
Зі змісту статті 44 закону про ТОВ випливає, що правочин, вчинений з порушенням порядку, встановленого для його вчинення (без згоди ЗЗ), якщо його в подальшому не було схвалено, і якщо не було здійснено дій для його виконання, не створює юридичних наслідків для юридичної особи.
Особливо відчутним є ризик для правочинів, які передбачають витрати для юридичної особи, наприклад, договори купівлі-продажу, де юридична особа виступає покупцем, оскільки податкові органи, при здійсненні перевірки, можуть не визнати витрати за таким непогодженим правочином. На сьогодні такі випадки уже траплялися на практиці.
- Відповідальність Директора чи іншої уповноваженої особи.
Негативні наслідки можуть стосуватися не лише юридичної особи, але і Директора/ іншої уповноваженої на підписання такого договору особи, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 44 закону Про ТОВ, у разі порушення порядку погодження значних правочинів, посадові особи ТОВ будуть солідарно відповідати за збитки, заподіяні товариству.
Таким чином, можемо констатувати, що на даний момент Закон Про ТОВ в дечому ускладнив «життя» українським ТОВ, а не спростив його. Сподіваємось, що незабаром прогалини буде виправлено як шляхом внесення змін до самого Закону Про ТОВ, так і шляхом видання офіційних роз’яснень компетентними державними органами.